Володимир Супранівський

 
 

Володимир Супранівський

Серія матеріалів



 Володимир Супранівський

 

Власник відливарні дзвонів в с. Соколівка. Відомий як перекладач творів П. Куліша, І.Вазова. М.Некрасова. Янки Купали на українську мову, опрацював твори Г.Сковороди, збирав пісні приказки, займався видавничою справою.

 

Соколівка Буського району Львівської області - одне з найдавніших поселень Галицької держави. Адже перші спогади про нього належать до 1016 року, тобто часів київського князя Святополка (Окаянного), сина Володимира Великого, коли воно належало до Белзького князівства. Після смерті батька Святополк оженився на доньці польського короля Болеслава Хороброго - Марині та захопив Київ. У битві з військом Ярослава Мудрого у травні 1016 року під Любачем він зазнав поразки і втік до Кракова, шукаючи захисту в тестя. Польський король надав зятеві Белзьке князівство. Тоді Святополк у неприступних болотах, мальовничому місці Соколівці, на високому пагорбі (недалеко від нинішньої околиці Кудляки) заснував дерев'яний замок. У 1018 році Болеслав пішов походом на Київ. Недалеко від Буська військо Ярослава було розбите. Болеслав разом із Святополком захопили Київ, король навіть повісив свій меч на Золотих воротах, а Ярослав Мудрий був змушений втікати до Новгорода. Святополк, втративши іноземну підтримку, не втримався в Києві, бо був розбитий сильнішим військом Ярослава Мудрого на річці Альті. Втікаючи від Ярослава, він пробував оборонятися в Соколівському замку, але й тут був розбитий, а в червні 1022 року загинув. Затримавшись у замку, Ярослав Мудрий полював на диких турів у тих лісах, де тепер хутір Сокіл. Саме там, як переповідав давню легенду П. Зробок, князь натрапив на соколині гнізда і на льоту вбив стрілою сокола, якого повісив над своїм наметом, сказавши, що це урочище називатиметься Сокіл. Залишивши свого тисяцького Кудиляка, який був із половців, у замку, Ярослав Мудрий повернувся до Києва. А замок цей був зруйнований у 1241 році татаро-монголами, від яких люди переховувались у лісових хащах. Навіть досі за полем, що між Грабиною і Переволочном, збереглася назва Дебра, хоч яри вирівняли за колгоспних часів.

3 1539 року в Соколівці проживала родина Супранівських, що започаткувала тут відливання гармат і церковних дзвонів. Вона породичалася згодом з іншими відомими галицькими родами, своєю чергою пов'язаними з родиною Маркіяна Шашкевича. Ливарня Супранівських у Соколівці існувала 400 років. З цієї родини у XX ст. вийшли літератори В. Супранівський, В. Чучман, І. Чуяк-Супранівська.
           Землі, які колись належали М. Крушельницькому, дотепер називають Крушильною. Вони лежать над річкою, що перетинає Лабач (П. Зробок казав, що річка так називається, хоч у літературі її називають ще Рікою, Ярославкою, Каналом, вона впадає у Стир).
У пана Крушельницького орендував землі (був посесором) Моше Вагнер. З цим ім'ям досі пов'язують назву річки Мошківки, яка тече через Крушильну і Велику гряду, де пізніше землі було осушено.

         Дзони з відливарні Супранівських розходлись по Галицькій околиці. Процес відливання відбувався при спостереженні замовників, приходили і мешканці села. Відливарня припинила своє існування в кінці 40х рр. В.Супранівський –Спадкоємець відливарні 1939р. обирається громадою села головою сільської ради, депутатом так званих Народних Зборів Західної України.
            З приходом німецьких військ В.Супранівський обирається односельчанами на посаду громадського голови (солтиса) і на ній перебуває до квітня 1942 р., деякий час не працює, а в 1943р. за протекцією відомого на Золочівщині адвоката Теодора Ваньо влаштовується на посаду секретаря сільської громади (ляндимайнде) в сусідньому с. Ожидів.
            Володимир Супранівський був досить освідченою людиною, він займався перекладацькою працею. Такі переклади В.Супранівського як “Тарас Бульба”, “Мазепа”, “Запорожці у Сарогоссі” були конфісковані польською поліцією, а потім з сільського музею працівниками КГБ, дві книжки – «Орися» та «Потомки запорожців» довгий час зберігалися у Петра Зробка (вдома). Він працював також над перекладом на українську мову творів Кнута Гамсуна, І.Вазова, Янки Купали. З листопада 1944 року їде у підпілля. До останнього часу доля його не була відома. Із знайдених архівів у родинній садибі можна встановити останні записи зроблені В. Супранівським 1956р., є припущення що помер в тому ж 1956р. і похований рідними сестрами Галею та Анелею на батьківській садибі.
              У Науковій бібліотеці Львівського національного університету ім. І. Франка збереглася його книжка «На вічну пам’ять Тарасові Шевченкові». Детальнішу інформацію про історію села Соколівки можна знайти в працях дослідників: Петра Зробка, Богдана Зробка, Романа Баранського, Івана Паламара, в матеріалах зібраних Марією Стирською і Наталією Дубенською та історико-краєзнавчому музеєві Соколівської середньої школи.

         Лев Лотоцький також писав оповідання із селянського життя: “Сила помсти” (1901), “Прокіп Чінчик” (1904), “На роботу” (1908), “Червоні яблучка” (1911) та ін. Вони вийшли окремими виданнями під назвами “Горицвіт” (1911) і “Сила молитви” (третє видання - 1932). Крім того, письменник - автор комедій “Заверуха”, “Два будинки - й одна хвіртка” (обидві - 1904), “Людські язики” (1923), “Закукурічені тітки” (1926). Дві його одноактні п’єси були нагороджені на конкурсі товариства імені І. Котляревського. Варто згадати і те, що з-під пера Л. Лотоцького вийшли статті “Причинок до історії перекладів українських народних пісень” (1912), “Ювілейні згадки про театр” (1914) та ін.

Та все ж домінуючим жанром його творчості була новела. Ім’я Л. Лотоцького знаходимо в літературних антологіях, які вийшли на початку двадцятого століття. Зокрема, в антології “Для всіх” є оповідання Л. Лотоцького “Шевченко…”. Цю збірку уклав і видав Володимир Супранівський у Золочеві 1910 р. Сюди входять твори великих майстрів слова П. Куліша, О. Кониського, І. Франка, Ю. Федьковича, М. Старицького, А. Кримського, Лесі Українки, В. Самійленка, наших земляків-поетів - Б. Лепкого, С. Яричевського, Ф. Коковського, О. Левицького



Создан 11 мая 2011



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
 
ААААААААА