Ks.Michał Kolbuch M.S. Ксьондз Михайло Кольбух (*1889+1957)

 

Ks.Michał Kolbuch M.S. Ксьондз Михайло Кольбух (*1889+1957)

Pierwszy Saletyn polskiego Pochodzenia Перший місіонер Ордену Салетинів з Львівської землі. Народився в м. Буську.



Багата та цікава історія древнього Буська, адже впродовж багатьох століть її творили мешканці, які були представниками різних національностей. Українці, поляки, євреї, вірмени, волохи залишили для нащадків самобутню національну культуру, принесли у наше місто свої звичаї, ремесла, а також релігію. Яскравим свідченням цього є сакральні пам’ятки Буська – дерев’яні церкви святого Онуфрія та святої Параскеви, костел святого Станіслава, єврейська синагога. Помітний слід залишили в історії міста і духовні наставники наших городян – єпископ Йосиф Боцян, отці Сильвестр Калиневич, Омелян Петрушевич, Роман Чайковський, Михайло Кольбух.

         Слово Боже для своїх вірян римо-католицького обряду ревно проповідував отець-місіонер Михайло Кольбух, уродженець нашого міста, який першим з Львівської землі був покликаним до ордену салетинів.

         Перш ніж розпочати розповідь про о. Михайла Кольбуха, доречно буде дізнатись історію створення цього ордена. Заснований він був у 1846 році у Франції поблизу гірського села Ля Салет, де двом маленьким пастушкам Меланії та Максиміну зявилась Матір Божа, яка сиділа на камені та плакала. Вона не була в небесних шатах, а у звичайній сільській одежі, яку носили місцеві жінки. Богородиця зверталась до дітей французькою, а потім на місцевому діалекті із закликом навернутись до Бога, бо в іншому випадку людей чекає велика кара. Після цього Матір Божа зійшла на пагорб і піднялась до неба.

         19 вересня 1861 року факт появи пастушкам Матері Божої було визнано правдивим. Покладену на дітей місію – оголосити промову Цариці Небесної всьому світові – взяли на себе місіонери чернечого ордену Матері Божої з Ля Салет. До числа цих місіонерів належав і о. Михайло Кольбух. Утворення чернечого ордену було проголошено 1 травня 1852 року єпископом з Гренобля Філібертом де Бріярдом. 1878 року Папа Римський Леон ІІІ надав ордену право діяти по всьому світу (сьогодні він діє у 23 державних, в тому числі й в Україні).

         У нашому місті першим місіонером цього ордену був отець Освальд Лоретан, який саме запримітив малого кмітливого хлопчика Михайла Кольбуха, і в подальшому заопікувався його майбутнім.

         Михайло народився 14 листопада 1889 року в Буську на Волянах у родині Івана та Марії Кольбух (дівоче прізвище Капій). Хрестився у парафіяльному костелі святого Станіслава, де прийняв перше причастя. Родина Михайла була незаможною. Хлопець навчався у шестикласній школі, яку часто пропускав через зайнятість по господарству, що позначилось на його успішності. Виняток становила релігія, з цього предмету завжди мав високі оцінки. Незважаючи на те, що свого часу не вирізнявся у навчанні, він був досить здібним. Місцевий вікарій-салетин о. Лоретан відбирає його для подальшого навчання у Малій семінарії з Ля Салет у місті Торнау в Бельгії.У 1904 році батьки дають письмову згоду на від’їзд сина на навчання. Тут впродовж 1904-1911 років Михайло в першу чергу вивчає французьку мову, а згодом завершує класичне навчання – здобуває середню освіту, 8 вересня 1911 року у місті Сузі він стає новіцієм, тобто особою, котра готується до чернечого життя. Михайло одержує першу професійну роботу на три роки, а також починає вивчати риторику. Після одержання атестата зрілості в 1913 році вступає на філософсько-геологічний факультет університету в Римі. Упродовж навчання, 11 квітня 1914 року він прийняв постриг з рук кардинала Помпілі. У 1915 році Італія оголошує війну Австрії, в результаті Михайло Кольбух, як підданий австро-угорського цісаря був інтернований на острів Сардинію. Навіть у такій ситуації він намагається ефективно використати час. Тут, в Альгерро, закінчує філософський факультет Вищої духовної семінарії, де впродовж одного року вивчає теологію. Не завершивши навчання, весною 1916 року він повертається до Риму. 2 грудня 1917 року Михайло Кольбух був висвячений за спеціальним дозволом кардинала Помпілі у його приватній каплиці.

         У 1919 році завершує навчання у Римі. Наступного року о. Кольбух прибуває до Польщі в місто Дембовєц, де стає викладачем Малої семінарії, з якої розпочинається його апостольська діяльність. У 1921 році він організовує випуск щомісячника «Посланець Матері Божої Салетинської».

         З власної ініціативи в серпні 1923 року о. М.Кольбух вирушає до США. Там в польських осередках проводить місійно-реколекційну діяльність, а одержані пожертви спрямовує на розвиток новіціату і Малої семінарії салетинів у Польщі. У США о. Кольбух розгорнув широку місійну діяльність: розпочав видання польською мовою місячника «Посланець Матері Божої Салетинської» для двадцяти тисяч абонентів. У 1923 році видає журнал «Польська Америка» англійською мовою, метою якого було розповсюдження інформації про Польщу.

         У 1932 році відбувся Капітул Згромадження – збори чернечого ордену, результатом яких став його поділ на провінції. Михайло Кольбух цього року став першим провінціалом і оселився у Львові, де започаткував видання релігійної листівки «Живи по-Божому», тираж якої зріс від 250 до 500 тисяч примірників.

         Отець Кольбух завжди намагався підтримати діяльність Малої семінарії в Дембовцю. Тому 1936 року подався до США з метою зібрання для неї коштів. В цей час також відвідав і Південну Америку.У вересні 1939 року подався до Італії. Мав побоювання щодо знищення гітлерівцями польської провінції, тому прагнув забезпечити її відродження на теренах США. Так у 1941 році в місті Олівет штату Іллінойс організував Малу духовну семінарію, яка дала початок зовсім новій монаршій єдності – Провінції Матері Божої Цариці Миру. Високо оцінюючи його місійну та пастирську діяльність, у 1946 році Конгрегація Монаших справ у Ватикані дає дозвіл на обрання його провінціалом на третю шестирічну каденцію.

         Переслідуваний сталінським режимом, о. Кольбух змушений емігрувати на Захід, до Риму. Аби надати підтримку своїм співвітчизникам, він часто виїжджає до Америки з метою збору коштів для них. Його стараннями  розпочато будівництво парафіяльного костела в Римі під назвою Матері Божої Салетинської. В Італії о. Кольбух був призначений капеланом польських ветеранів, які тут перебували. Він опікується колишніми військовослужбовцями та їхніми родинами, людьми бідними та обездоленими. Ця праця була для нього важкою та виснажливою. 13 грудня 1957 року о 5 годині 30 хвилин ранку після двадцятисемигодинної агонії о.Михайло Кольбух відійшов із життя у клініці Сальватор Мунді у Римі. Прах покійного перевезено до Салмати. Що поблизу Носера Умбра і покладено у гробівці Згромадження отців-салетинів.

         Отець Михайло Кольбух був високоосвіченою людиною, він усе своє життя присвятив розбудові та діяльності Згромадження отців-салетинів. Йому була властива надзвичайна побожність і любов до Матері Божої Салетинської, котра його вибрала і котрій він вірно служив. Отець Кольбух був великим життєлюбом, він завжди знаходив спільну мову з різними людьми. Його не зламали життєві труднощі та випробування.

          Михайло Кольбух насамперед заслуговує нашої уваги і пам’яті як людина, котра народилася у нашому місті та посіла в його історії відповідне місце. Будучи за національністю поляком, хоча в його жилах протікала й українська кров, отець Михайло Кольбух був прикладом високої моралі та духовності, ревно дотримувався християнських чеснот та толерантності у стосунках з людьми.

 

                                                           Переклад Галини Гораль



Обновлен 27 авг 2014. Создан 18 июн 2014



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
ААААААААА